Дослідження на мишах показало роль білка тау у формуванні тривалої пам’яті

Дослідники Flinders University разом із колегами з Університету Нового Південного Уельсу та Macquarie University з’ясували, що білок тау бере участь не лише в патологічних процесах, пов’язаних із хворобою Альцгеймера. У дослідах на мишах він допомагав перетворювати новий досвід на пам’ять, яку тварини могли відтворити через дні або тижні. Без тау короткочасне навчання зберігалося, але віддалені спогади ставали слабшими. Роботу опубліковано в Nature Communications.

Команда спостерігала за енграмними клітинами — невеликою групою нейронів, що формує фізичний слід конкретного досвіду. Під час навчання тау проходив контрольовану зміну, фосфорилювання в позиції T205, і впливав на те, які саме клітини залучалися до збереження спогаду. Нормальний процес зменшував фонову активність і робив нейронний слід точнішим. Це відрізняється від надмірного патологічного фосфорилювання тау, характерного для нейродегенеративних хвороб.

Що показав експеримент

Коли тау не було, слід пам’яті все одно існував: його вдавалося активувати прямою стимуляцією енграмних клітин. Проблема виникала під час природного відтворення за звуком, зображенням або іншою підказкою. Форми тау, пов’язані з хворобою, порушували створення нових спогадів, якщо з’являлися під час навчання, і ускладнювали доступ до вже сформованих, якщо виникали пізніше.

Результат не є доказом ефективності лікування для людей: усі ключові досліди виконано на мишах. Наступним етапом має стати перевірка того, чи працює такий самий механізм у людській пам’яті та як його можна відокремити від шкідливих змін тау при деменції.