Астрономи вперше виявили справжній цукор у міжзоряному просторі

Міжнародна команда астрономів виявила еритрулозу — цукор із чотирма атомами вуглецю — у молекулярній хмарі G+0.693−0.027 поблизу центру Чумацького Шляху. Результат опубліковано 13 липня в Nature Astronomy. Автори називають еритрулозу першим справжнім цукром, зафіксованим у міжзоряному середовищі: раніше там знаходили гліколевий альдегід, який поводиться подібно, але формально не належить до цукрів із щонайменше трьома атомами вуглецю в основі.

Дослідники зіставили лабораторний спектральний «відбиток» еритрулози з даними широкосмугових спостережень. Для перевірки сигналу використали 40-метровий радіотелескоп Yebes та 30-метровий телескоп IRAM в Іспанії. У хмарі ідентифікували 12 наборів ліній, що охоплюють 17 окремих переходів молекули. За оцінкою команди, еритрулоза там щонайменше у вісім разів поширеніша за споріднені тривуглецеві цукри, яких у тих самих даних не виявили.

Як могла утворитися молекула

Квантово-хімічні та астрохімічні моделі показують, що еритрулоза може формуватися на поверхні міжзоряних пилових зерен із простіших двовуглецевих альдегідів і спиртів. Це суперечить простій схемі, за якою складніші молекули нарощуються лише послідовним додаванням одного атома вуглецю. Молекула є хіральною, а у водному середовищі кетози здатні перетворюватися на альдози — клас цукрів, пов’язаний із ранніми метаболічними та реплікаційними процесами.

Виявлення не доводить існування життя поза Землею і не встановлює, як саме воно виникло на нашій планеті. Воно показує конкретний хімічний маршрут, за якого складний цукор утворюється ще до появи планетних тіл. Наступним кроком команда вважає пошук інших цукрів, зокрема рибози, у міжзоряних хмарах за точними лабораторними спектрами.